Виробництво, зберігання та транспортування їх суворо регламентовані. По дії на організм більшість ахова є речовинами загальноотруйної або задушливого дії.

Хімічно небезпечні ОЕ і територія (регіон, місто, район) відносяться до 1-го ступеня небезпеки по зараженню, якщо в зону його дії потрапляє більше 75 тис. чоловік (або для регіону більше 50% населення); до 2-го ступеня - відповідно більше 40 тис. людей (більше 30% населення); до 3-го ступеня - не менш 40 тис. чоловік (понад 10% населення); 4-й ступінь небезпеки встановлюється тільки для ХОО, територія зараження яких не виходить за межі його санітарно -захисної зони.

Аналіз аварій, що сталися при експлуатації газопроводів, показує, що більше 40% таких аварій викликана порушеннями при проектуванні газопроводів і правил безпеки при монтажних і ремонтних роботах. Досить часті випадки руйнування трубопроводів з аміаком, хлором при переміщенні негабаритних вантажів на території ОЕ. До аварій трубопроводів приводить несвоєчасний та неякісний контроль за їх станом в період експлуатації - поява тріщин, нориць. Якщо в транспортуються газах є вода, то при несвоєчасних продування в газопроводі можуть утворюватися крижані затори. Неправильні дії персоналу при розмороження трубопроводу часто призводять до аварій.

Як приклад розвитку аварії на ХОО можна навести подія на ПО «АТЗТ» (м. Іонова, Литва). Тут 20.3.92 р. звалився резервуар з 7000 т аміаку. Почалася пожежа, зараження повітря виявилося значним, загинуло 7 осіб, постраждало 50. Всього з небезпечної зони було евакуйовано близько 30 тис. чоловік. В атмосфері виникла значна концентрація окису азоту (сильна отрута, що вражає кров).

У результаті аварії на ХОО часто виникає вогнище хімічного ураження (ОчХП), що характеризується довжиною і шириною зони безпосереднього зараження.